Силос – це соковитий корм, який готують методом консервування зелені з обмеженням доступу кисню, процес заготовки називають – силосування.
Силосування – біологічний метод консервування зелених рослин, в основі якого лежить молочнокисле бродіння. Молочнокислі бактерії в анаеробному стані зброджують цукор в молочну і оцтову кислоту. Процес силосуванні супроводжується виділенням тепла і підвищенням в масі температури, від якої залежить спрямованість біохімічних процесів. Розігрівання маси триває до тих пір, поки не буде використаний весь кисень, що знаходиться між частинками, порожнечі не заповняться вуглекислим газом, і рослинні клітини не загинуть.
Ось чому так важливо забезпечити герметичність і непроникність для кисню в процесі силосування. В добре ущільненій масі, ізольованій від повітря, дихання клітин припиняється через 6-8 годин після завантаження маси в силососховище. Силос – це незамінна частина раціону для корів, коней та інших сільськогосподарських тварин взимку, тому що силос містить в собі багато корисних речовин, необхідних в холодну пору року.
Рослинну масу, зібрану з поля, утрамбовують в ями або траншеї. Протягом певного часу починається процес бродіння, в траві накопичуються органічні молочні кислоти (до 2%), які і консервують корм, зберігаючи його від розкладання. Доступ повітря відіграє велике значення. Якщо його буде багато, рослини почнуть зігріватися, втрачати поживні речовини і з’явиться цвіль. Тож доступ повітря зводиться до мінімуму! Вологість силосу підтримується в межах 65-75%. Якщо вона вища, молочна кислота буде накопичуватися повільно, а якщо вологість менше – корм не зможе щільно утрамбуватися і всередині буде занадто багато повітря. Щоб домогтися необхідної вологості корм при необхідності поливають простою водою або додають солому. Головним консервантом в силосі повинна бути молочна кислота. Вона має корисні дієтичні якості і є сильнішою кислотою, ніж оцтова. В хорошому силосі молочної кислоти міститься в 2-3 рази більше, ніж оцтової, через це він не має різкого запаху. При правильній технології силосування поряд з молочнокислим має місце спиртове бродіння. Якісний силос має характерний приємний запах, схожий з запахом мочених яблук, солоних помідорів, сушених фруктів і жовто-зелений колір, при цьому структура рослин збережена.
Для виготовлення силосу використовуються спеціальні ями, траншеї, башти. Ями і траншеї виривають завжди в глиняному ґрунті і облицьовують цементом, щоб через землю не проходила волога. Після заповнення сховища зелену масу негайно вкривають для ізоляції від повітря і атмосферних опадів. Затримка укриття на 2-3 дні збільшує втрати корму на 7-10% за рахунок гниття і пліснявіння верхніх шарів і зігрівання всієї маси.
При цьому втрати поживних речовин в силосі 60-70% вологості, що зберігається в капітальних траншеях без укриття, складають 34,9%, при укритті соломою – 23,5%, землею – 19,0%, плівкою і землею – 12,0%.
На сьогодні спеціалізована поліетиленова плівка для силосування – є найкращим матеріалом для укриття силосу. Земляне укриття також високоефективне, але взимку замерзлу землю важко знімати, і потрібні додаткові матеріальні витрати. Укриття подрібненої мокрою соломою з подальшим ущільненням і посівом злакових культур не завжди дає позитивний ефект. При нестачі вологи зелений килим гине, а коріння висихають і утворюють канали, по яких проникає повітря, і силос під соломою псується в такій же кількості, як і без укриття. Киснева проникність наших силосних плівок в 100 разів нижча, ніж у традиційних плівок. Це забезпечує кращий захист кормів та більш якісний кінцевий результат. Також наша плівка для силосування трохи м’якша, ніж традиційна плівка, задля легкого вирівнювання над силосним кормом.
Краща якість кормів і менше псування, означає більш високу цінність для фермера. Отримайте більшу кількість молока від кожної корови з якісно збереженими кормами.