Сьогодні наше життя неможливо уявити без полімерних матеріалів. Поліетилен – це найпоширеніший у світі полімер. Вперше поліетилен отримав німецький інженер Ганс фон Пехманн ще у 1899 році і саме він вважається винахідником цього полімеру. Але, як часто буває, важливе відкриття одразу не знайшло застосування.
Значно пізніше, у 1933 р. група інженерів під керівництвом Еріка Фосетті та Реджінальда Гібсона проводила досліди з етиленом при підвищеному тиску. Після розкриття реактора вони виявили білу речовину, схожу на віск. Нова речовина мала унікальні властивості: легко плавилася, піддавалась формуванню, мала хороші електроізоляційні властивості. Невдовзі вчені встановили полімерну природу речовини, яку назвали поліетиленом. Спочатку поліетилен застосовували як ізоляцію електропроводів. А у 1943 році з поліетилену стали виготовляти посуд, ящики, пляшки, упаковку та предмети домашнього вжитку.
Крім цих двох різновидів поліетилену промисловістю виробляються та використовуються інші численні типи поліетиленів, основними групами з яких є:
Також існує велика кількість сополімерів етилену з різними мономерами. Найбільш відомими з них є сополімери з пропіленом.
Фізичні характеристики. Поліетилен – еластичний і досить жорсткий матеріал (LDPE – значно м’якше, HDPE – жорсткіше). Стійкий до низьких температур до -70°С, ударостійкий, не ламається, з хорошими діелектричними властивостями. Водо- та паропоглинання у полімеру невисоке. З погляду фізіології та екології поліетилен є нейтральною інертною речовиною, без запаху та смаку.
Хімічні властивості. Поліетилен має низьку паро- і газопроникність. Його хімічна стійкість залежить від молекулярної маси та від щільності полімеру. Поліетилен стійкий до дії води, не реагує з лугами будь-якої концентрації, з розчинами нейтральних, кислих та основних солей, органічними та неорганічними кислотами, навіть з концентрованою сірчаною кислотою. Він не реагує з органічними розчинниками, оліями і мастилами. Поліетилен не стійкий до 50-відсоткової азотної кислоти та галогенів, наприклад чистого хлору та брому. Причому бром та йод мають властивість дифузії крізь поліетилен.
Експлуатаційні властивості поліетилену. Деструкція поліетилену в атмосфері починається з температури 80˚С. Поліетилен без спеціальних добавок під дією сонячної радіації, особливо УФ променів, легко піддається фотостарінню. Для зменшення цього ефекту до поліетилену додають стабілізатори для світлостабілізації. Поліетилен не виділяє шкідливі для здоров’я та природи хімікати у навколишнє середовище, при цьому він самостійно розкладається дуже повільно. Поліетилен досить пожежонебезпечний та підтримує горіння, цей факт потрібно враховувати при його використанні.
Тож поліетилен пластичний, ударостійкий, фізіологічно нейтральний, має низьку водо- та газопроникність. Він міцний та еластичний, стійкий до агресивних речовин, легкий, стійкий до перепадів температур, має тривалий термін експлуатації, безпечний для здоров’я людини і відносно недорогий матеріал. Перераховувати всі його позитивні властивості можна ще довго, плюс, залежно від добавок та виробничого тиску, характеристики цього полімеру можна змінювати у великому діапазоні.
Завдяки своїм властивостям поліетилен здобув широке застосування майже у всіх сферах нашого життя: в сільському господарстві, в будівельній та медичній галузях, в побуті, тощо.
Ми на заводі «Планета Пластик» з поліетилену виготовляємо:
Замовити продукцію з поліетилену високої якості та за низькою ціною від заводу-виробника ТОВ «Планета Пластик» можна на нашому сайті в розділі «Продукція» або за телефоном +38 (044)229-00-00
1) Переробка – вироби з поліетилену придатні для переробки та подальшого використання. На заводі «Планета Пластик» переробка – це одна з ключових дій, яку ми вживаємо для досягнення своєї мети – підвищення екологічності виробництва та наслідування принципів кругової економіки. Як наслідок – зниження собівартості продукції (без перевитрат сировини, матеріалів, палива та енергоносіїв) і зменшення утворення відходів та викидів у атмосферу.
2) Спалювання.
Друзі, пам’ятаємо, що навколишнє середовище засмічує не поліетилен, а люди. Тож давайте ставитись відповідально до утилізації поліетилену і будь-якого брухту. Насправді, використання поліетилену при його правильній утилізації не завдає шкоди навколишньому середовищу.